Передача Криму 1954 року: рішення органів влади СРСР і союзних республік

Період: лютий — червень 1954 року.
Предмет: рішення про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР та їх законодавче оформлення.

Російська теза: Крим передали Україні особистим рішенням Хрущова, одним указом і без згоди РРФСР.

1. Які правила діяли щодо зміни території

Конституція СРСР 1936 року встановлювала дві взаємопов’язані вимоги.

За пунктом «д» статті 14 затвердження змін кордонів між союзними республіками належало до відання Союзу РСР. Стаття 18 забороняла змінювати територію союзних республік без їхньої згоди. Отже, конституційна конструкція передбачала згоду відповідних республік і затвердження зміни на союзному рівні. ГАРАНТ

Стаття 16 Конституції РРФСР 1937 року також передбачала, що територія республіки не може змінюватися без її згоди. Водночас сама ця стаття не визначала окремої процедури надання згоди, назви необхідного акта чи обов’язкового референдуму. Вікітека

Це не означає, що територією міг розпоряджатися будь-який посадовець. Повноваження потрібно оцінювати за всією системою органів влади. Але так само неправильно приписувати статті 16 умови, яких у її тексті немає.

Найважливіше для оцінки передачі — розглянути весь ланцюг рішень, включно із законами Верховних Рад, а не зупинятися на першому акті президії.

2. Російський уряд підтримав передачу 5 лютого 1954 року

5 лютого 1954 року Рада Міністрів РРФСР ухвалила постанову № 156.

Російський уряд визнав доцільною передачу Кримської області Українській РСР, посилаючись на територіальне тяжіння області до Української РСР, спільність економіки та тісні господарські й культурні зв’язки. Він також попросив Президію Верховної Ради УРСР розглянути питання і звернутися до Президії Верховної Ради СРСР. Постанову підписали голова Ради Міністрів РРФСР Олександр Пузанов і керуючий справами Іван Груздєв. Вікіджерела

Ця постанова була урядовою ланкою погодження. Вона сама по собі не замінювала всіх подальших державних рішень.

Проте документ встановлює суттєву обставину: передачу офіційно підтримав уряд самої РРФСР. Її не оформлювали як одностороннє українське вилучення території.

3. Того самого дня рішення ухвалила Президія Верховної Ради РРФСР

5 лютого питання розглянула Президія Верховної Ради РРФСР. Рішення зафіксоване в протоколі № 41.

Президія постановила передати Кримську область зі складу РРФСР до складу Української РСР і внести свою постанову на затвердження Президії Верховної Ради СРСР. Документ підписали голова Президії Михайло Тарасов і секретар Іван Зімін. Вікіджерела

Таким чином, російська сторона висловила позитивну волю щодо передачі на рівні уряду та президії республіканського парламенту.

Водночас сама постанова передбачала подальше союзне затвердження. Це був етап оформлення зміни територіальної належності, а не останній документ процедури.

4. Українська сторона погодила передачу 13 лютого

13 лютого 1954 року Президія Верховної Ради УРСР розглянула подання російської президії.

У постанові український орган влади підтримав передачу та попросив Президію Верховної Ради СРСР передати Кримську область зі складу Російської РФСР до складу Української РСР. Документ підписали Дем’ян Коротченко і Василь Нижник. Вікіджерела

Отже, документи містять не лише рішення союзного центру, а й узгоджені звернення органів обох республік: тієї, зі складу якої передавали область, і тієї, яка її приймала.

5. Указ від 19 лютого затвердив спільне подання

19 лютого 1954 року Президія Верховної Ради СРСР видала указ «Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР».

Його юридично важлива особливість — указ прямо затверджував спільне подання президій Верховних Рад РРФСР та УРСР. Підставами названо спільність економіки, територіальну близькість, господарські та культурні зв’язки. Указ підписали Климент Ворошилов і Микола Пєгов. ГАРАНТ

Цей текст спростовує пояснення передачі як особистого розпорядження Хрущова. Його політичний вплив не підміняє встановленого документами способу ухвалення рішення.

Однак і на указі від 19 лютого законодавче оформлення не завершилося.

6. Верховна Рада СРСР затвердила передачу законом

26 квітня 1954 року Верховна Рада СРСР ухвалила закон «Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу Української РСР».

Закон містив два рішення:

• затвердити указ Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого про передачу області;
• внести відповідні зміни до статей 22 і 23 Конституції СРСР.

ГАРАНТ

Отже, передачу затвердила сама Верховна Рада СРСР у формі закону. Описувати її як рішення, яке залишилося виключно на рівні союзної президії, неправильно.

Це принципово для спору про компетенцію. Аналіз, який обговорює лише повноваження Президії Верховної Ради СРСР у лютому, але замовчує закон від 26 квітня, пропускає наступний визначальний етап.

7. Верховна Рада РРФСР закріпила передачу у власній Конституції

2 червня 1954 року Верховна Рада РРФСР ухвалила закон про зміни й доповнення до статті 14 Конституції РРФСР.

Його вступ прямо пов’язував зміну конституційного переліку територій із передачею Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР. У новій редакції статті Кримської області серед областей РРФСР уже не було. Вікітека

Цей закон має особливе значення для твердження, нібито російська республіка не надала згоди.

Верховна Рада РРФСР за Конституцією була найвищим органом державної влади республіки та її єдиним законодавчим органом. Саме вона ухвалила конституційну зміну, прямо зазначивши передачу Криму Україні як її підставу. Вікітека

Тому аргумент про відсутність республіканської згоди не може обмежуватися запереченнями щодо лютневого рішення президії. Потрібно також пояснити законодавчий акт самої Верховної Ради РРФСР, яка закріпила передачу в Конституції.

Текст закону доступний і в тогочасній друкованій публікації — у газеті «Труд» від 3 червня 1954 року, на другій сторінці. «Труд»

8. Український парламент включив Кримську область до Конституції УРСР

17 червня 1954 року Верховна Рада УРСР ухвалила закон про зміни й доповнення до статті 18 Конституції Української РСР.

Закон прямо посилався на передачу Кримської області та включив її до конституційного переліку областей України. Вікіджерела

Таким чином, зміна отримала взаємоузгоджене закріплення:

• у союзному законі та Конституції СРСР;
• у Конституції РРФСР — через виключення Кримської області з її територіального складу;
• у Конституції УРСР — через включення Кримської області.

Зміст конкретних конституційних поправок потребує окремого розгляду, але вже ця послідовність показує: передачу оформили значно ширше, ніж одним лютневим указом.

9. Чи був обов’язковим референдум

Стаття 18 Конституції СРСР встановлювала вимогу згоди союзних республік. Вона не встановлювала, що єдиним способом її вираження є референдум. ГАРАНТ Такої спеціальної умови не містила й стаття 16 Конституції РРФСР. Вікітека

Тому твердження «референдум не провели — отже, порушили процедуру передачі» потребує посилання на конкретну чинну тоді норму, яка вимагала саме такого голосування. Із зазначених конституційних положень цей обов’язок не випливає.

Питання демократичності радянської системи та участі населення в ухваленні рішень не слід підміняти питанням виконання конкретних норм 1954 року. Недемократичний характер режиму сам по собі не доводить порушення неіснуючої вимоги про обов’язковий референдум.

10. Що встановлює сукупність документів

Послідовність основних рішень була такою:

Документи підтверджують погодження передачі органами обох республік, союзне законодавче затвердження та конституційне оформлення. Тому твердження, що Україна самовільно отримала Крим, що російська республіка взагалі не погоджувалася або що рішення ніколи не розглядали Верховні Ради, не відповідають змісту цих актів.

Першоджерела

1. Конституція СРСР 1936 року в редакції від 8 серпня 1953 року (ГАРАНТ).
2. Конституція РРФСР 1937 року в редакції від 2 червня 1954 року (Вікітека).
3. Постанова Ради Міністрів РРФСР № 156 від 5 лютого 1954 року про передачу Кримської області до складу УРСР (Вікіджерела).
4. Протокол № 41 засідання Президії Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1954 року: постанова про передачу Кримської області (Вікіджерела).
5. Постанова Президії Верховної Ради УРСР від 13 лютого 1954 року «Про подання Президії Верховної Ради РРФСР з питання передачі Кримської області до складу Української РСР» (Вікіджерела).
6. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».
7. Закон СРСР від 26 квітня 1954 року «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР» (ГАРАНТ).
8. Закон РРФСР від 2 червня 1954 року «Про внесення змін і доповнень до статті 14 Конституції (Основного Закону) РРФСР» (Вікітека).
9. Закон УРСР від 17 червня 1954 року «Про внесення змін і доповнень в статтю 18 Конституції (Основного Закону) Української РСР» (Вікіджерела).

Публікації, матеріали та інші джерела

1. Газета «Труд», № 130, 3 червня 1954 року: закони РРФСР про державний бюджет на 1954 рік і про зміни до статті 14 Конституції.