26 квітня 1954 — 24 серпня 1991

Кримську область передали до УРСР указом від 19 лютого та законом Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1954 року зі змінами до союзної Конституції. Стаття 77 Конституції УРСР 1978 року прямо називала Кримську область і Севастополь частиною республіки, а 1991 року автономію відновили саме в складі УРСР.

Передача 1954 року — особистий подарунок Хрущова без юридичного оформлення

Неправда. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року затвердив спільне подання президій РРФСР і УРСР, а закон Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1954 року затвердив указ і зміни до статей 22 і 23 Конституції СРСР.

Севастополь не входив до УРСР

Неправда. Стаття 77 Конституції УРСР 1978 року прямо встановлювала: «Містами республіканського підпорядкування в Українській РСР є Київ і Севастополь». Окремий статус міста за указом 1948 року стосувався підпорядкування, а не державної належності.

Відновлення автономії 1991 року вивело Крим зі складу України

Неправда. Стаття 1 Закону № 712-XII відновила Кримську АРСР «в складі Української РСР», а стаття 75-1 Конституції, внесена 19 червня 1991 року, визначила автономію складовою частиною Української РСР.

Матеріал

Адміністративний статус Криму у складі УРСР: область, Севастополь і відновлення автономії

Період: 1954–1991 роки.
Територія: Кримська область, згодом Кримська АРСР; окремо — місто Севастополь.
Основні документи: указ від 19 лютого та закон від 26 квітня 1954 року, Конституція УРСР 1978 року, Закон про відновлення автономії та конституційні зміни 1991 року.

Російська теза: Крим нібито лише адміністративно підпорядковувався Україні, залишаючись юридично російською територією. Передачу 1954 року подають як особистий подарунок Хрущова без законодавчого оформлення, а особливий статус Севастополя використовують для заперечення його належності до УРСР.

Відновлення автономії 1991 року також іноді представляють як вихід Криму з українського складу.

1. У 1954 році передавали область

Кримська автономна республіка припинила існування 1945 року. Її перетворили на Кримську область у складі РСФРР, а 1946 року відповідне рішення затвердили законом. ru.wikisource.org

Тому об’єктом передачі 1954 року була Кримська область.

Це важливо для визначення застосовних норм. Права установ колишньої автономії не можна автоматично переносити на область, наче зміни 1945–1946 років не відбулися.

Так само неправильно стверджувати, що саме передача Україні ліквідувала довоєнну автономію: її скасували раніше, за перебування Криму в РСФРР.

2. Передачу оформили указом і законом

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року затвердив спільне подання президій верховних рад РСФРР та УРСР про передачу області.

У документі зазначалися спільність економіки, територіальна близькість і господарські та культурні зв’язки. base.garant.ru

26 квітня Верховна Рада СРСР ухвалила закон про передачу Кримської області.

Він:

1. затвердив указ від 19 лютого;
2. передбачив відповідні зміни до статей 22 і 23 Конституції СРСР. uk.wikisource.org

Передача не залишилася на рівні усного розпорядження або особистого жесту партійного керівника. Її оформили актами державних органів і законодавчим рішенням союзного парламенту.

Повна процедура 1954 року потребує окремого послідовного розгляду. Для визначення подальшого статусу принциповим є факт законодавчого та конституційного закріплення передачі.

3. Область була частиною республіки

Область у радянській системі була адміністративно-територіальною одиницею. Вона не мала статусу окремої союзної республіки або самостійної держави.

Стаття 77 Конституції УРСР 1978 року прямо включала Кримську область до переліку областей Української РСР.

Отже, її українська належність визначалася безпосередньо Основним Законом.

Твердження, що Крим лише управлявся Україною, але юридично залишався російським, суперечить цій нормі. Вона не встановлювала тимчасового доручення управління або оренди території.

4. Який статус мав Севастополь

Указ Президії Верховної Ради РСФРР від 29 жовтня 1948 року № 761/2 виділяв Севастополь у самостійний адміністративно-господарський центр з окремим бюджетом і відносив його до міст республіканського підпорядкування.

Цей акт часто використовують для твердження, ніби Севастополь назавжди залишився російським незалежно від усіх наступних документів.

Але належність міста наприкінці радянського періоду не можна визначати лише за актом 1948 року.

Конституція УРСР 1978 року прямо називала Київ і Севастополь містами республіканського підпорядкування в Українській РСР. zakon.rada.gov.ua

Таким чином, потрібно розмежовувати:

Питання	Значення
Входження до Кримської області	Підпорядкування обласним установам
Республіканське підпорядкування	Окреме місце міста в системі республіканського управління
Належність до УРСР	Територіальна належність, прямо визначена Конституцією

Особливе адміністративне становище міста не означало його незалежності або перебування поза українською республікою.

5. Чому радянська централізація не робила УРСР та РСФРР одним суб’єктом

СРСР мав централізовану політичну та господарську систему. Проте союзні республіки залишалися окремими складовими його конституційного устрою.

Саме тому передача області вимагала актів про зміну її республіканської належності. Якби УРСР і РСФРР юридично були одним і тим самим утворенням, зміна статей союзної Конституції щодо їхнього територіального складу не мала б відповідного змісту.

Союзне підпорядкування не означало належності всієї території СРСР російській республіці.

Для Криму важливо розрізняти перебування в союзній державі та входження до конкретної союзної республіки.

6. Відновлення автономії 1991 року не виводило Крим зі складу України

12 лютого 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Закон № 712-XII про відновлення Кримської АРСР.

Стаття 1 передбачала відновлення автономії в межах Кримської області у складі Української РСР. zakon.rada.gov.ua

19 червня Закон № 1213а-XII доповнив Конституцію статтею 75-1. Вона визначала Кримську АРСР складовою Української РСР, яка самостійно вирішує питання своєї компетенції.

Отже, змінилася форма внутрішнього устрою:

область у складі України → автономна республіка у складі України.

Територія не ставала окремою союзною республікою та не переходила до РСФРР.

7. Автономія не означала необмеженого суверенітету

Відновлення автономії передбачало власні органи та компетенцію. Але самостійність у визначених питаннях не дорівнювала праву одноосібно змінювати належність території.

Той самий конституційний закон включав кримський парламент до єдиної системи представницьких органів влади УРСР і передбачав контроль відповідності його актів українській Конституції. zakon.rada.gov.ua

Належність до України та автономні повноваження були частинами однієї юридичної конструкції. Вибірково посилатися лише на самостійність автономії, відкидаючи її конституційне місце, неправильно.

8. У якому статусі Крим перебував на момент незалежності

До 24 серпня 1991 року діяли:

закон про відновлення автономії у складі УРСР;
конституційна норма про Крим як складову України;
конституційне визначення Севастополя як українського міста республіканського підпорядкування.

Акт проголошував незалежність України та недоторканність її території. zakon.rada.gov.ua

Звідси випливає: незалежність проголосили для держави, яка вже включала Кримську автономію та Севастополь.

Акт не був новим приєднанням півострова. Він змінював статус України в цілому.

Хронологія

Дата	Подія	Юридичне значення
30 червня 1945 року	Перетворення автономії на область	Припинення довоєнного автономного статусу
29 жовтня 1948 року	Окремий адміністративно-господарський статус Севастополя	Республіканське підпорядкування та окремий бюджет
19 лютого 1954 року	Союзний указ про передачу області	Затвердження подання республіканських президій
26 квітня 1954 року	Закон Верховної Ради СРСР	Затвердження передачі та конституційних змін
20 квітня 1978 року	Конституція УРСР	Пряме закріплення Кримської області та Севастополя у складі республіки
12 лютого 1991 року	Закон № 712-XII	Відновлення автономії у складі УРСР
19 червня 1991 року	Закон № 1213а-XII	Конституційне закріплення автономії
24 серпня 1991 року	Незалежність України	Самостійний державний статус у наявному територіальному складі

Наша позиція

Кримська область перебувала у складі УРСР на законодавчо та конституційно визначеній основі. Севастополь також був прямо зазначений у Конституції як українське місто республіканського підпорядкування.

Відновлення автономії 1991 року розширювало внутрішню організаційну самостійність Криму, зберігаючи його належність до України.

Тези про тимчасове українське управління російською територією або вихід Криму з України через відновлення автономії суперечать змісту цих документів.