«Україна обстрілює Запорізьку АЕС, а Росія її захищає»: що насправді встановили МАГАТЕ та ООН?

Вердикт: маніпуляція. Запорізька АЕС — українська станція, яку Росія захопила 4 березня 2022 року. Генеральна Асамблея ООН і Генеральна конференція МАГАТЕ вимагають вивести з неї російських військових і повернути її під контроль України. МАГАТЕ не визнавало окупацію законною і не покладало на Україну відповідальність за всі інциденти.

1. Суть твердження

Після захоплення Запорізької атомної електростанції російськими військами в березні 2022 року Росія почала поширювати твердження, що її військова присутність нібито необхідна для захисту станції.

Російська версія зазвичай складається з кількох аргументів:

• Україна нібито систематично обстрілює власну атомну електростанцію.
• Російські військові нібито забезпечують її безпеку.
• Присутність МАГАТЕ нібито підтверджує законність російського контролю.
• Станція нібито перейшла під російську юрисдикцію після оголошеної Москвою анексії Запорізької області.
• Україна нібито намагається спричинити ядерну катастрофу, щоб звинуватити Росію.

Для перевірки необхідно розділити питання територіального суверенітету, фактичного військового контролю, ядерної безпеки та відповідальності за конкретні обстріли.

Головний висновок: Запорізька АЕС є українською атомною електростанцією, яку Росія захопила під час повномасштабного вторгнення. Генеральна Асамблея ООН і Генеральна конференція МАГАТЕ закликали Росію повернути станцію під контроль України. МАГАТЕ не встановлювало відповідальність України за всі інциденти на станції та не визнавало російську окупацію законною.

2. Що таке Запорізька АЕС?

Запорізька атомна електростанція розташована поблизу міста Енергодар у Запорізькій області України.

Вона має шість енергоблоків із реакторами типу ВВЕР-1000.

До повномасштабного вторгнення це була найбільша атомна електростанція Європи за встановленою потужністю.

Станція входила до української енергетичної системи та експлуатувалася українським державним підприємством «Енергоатом».

Її міжнародно визнаний статус як українського ядерного об'єкта не змінився внаслідок російського вторгнення.

Фізичний контроль над територією та юридичний суверенітет — різні поняття.

Держава може окупувати об'єкт, але сам факт окупації не створює законного права власності на нього.

3. Коли Росія захопила Запорізьку АЕС?

У ніч із 3 на 4 березня 2022 року російські військові атакували район Запорізької АЕС.

Під час бойових дій снаряд влучив у навчально-тренувальний центр станції, розташований за кілька сотень метрів від енергоблоків, і там виникла локальна пожежа, яку згодом загасили.

Пожежа не означала, що горів ядерний реактор.

Це важливе уточнення, оскільки в перші години подій у медіа поширювалися тривожні й іноді неточні повідомлення.

4 березня російські сили встановили контроль над станцією. Ці події зафіксовано в звіті МАГАТЕ за лютий 2023 року.

Український персонал продовжив виконувати експлуатаційні функції в умовах присутності російських військових.

Це була безпрецедентна ситуація: велика діюча атомна електростанція опинилася під військовим контролем іноземної держави в умовах міжнародного збройного конфлікту.

4. Чи стала станція російською після анексії Запорізької області?

Ні.

У вересні 2022 року Росія організувала так звані референдуми на окупованих територіях України.

Після цього Москва оголосила про включення Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей до складу Російської Федерації.

Однак міжнародне право не визнає законним набуття території внаслідок агресії.

12 жовтня 2022 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію ES-11/4 щодо територіальної цілісності України (143 голоси за, 5 проти, 35 утрималися).

У документі засуджено спробу незаконної анексії українських територій та наголошено, що відповідні дії Росії не мають юридичної сили для зміни їхнього статусу.

Отже, російські внутрішні рішення не перетворили Запорізьку АЕС на російську територію.

Станція залишається українським об'єктом, незалежно від того, хто здійснює над нею фактичний контроль.

5. Що встановила місія МАГАТЕ у вересні 2022 року?

1 вересня 2022 року місія МАГАТЕ на чолі з генеральним директором Рафаелем Маріано Гроссі відвідала Запорізьку АЕС.

За результатами візиту агентство опублікувало другий підсумковий звіт про ядерну безпеку, фізичний захист і застосування гарантій в Україні.

У ньому було зафіксовано серйозні ризики, пов'язані з військовою діяльністю поблизу станції.

Інспектори спостерігали пошкодження об'єктів інфраструктури, наслідки обстрілів і складні умови роботи персоналу.

МАГАТЕ також наголосило на необхідності припинення обстрілів території станції та її околиць.

Важливо, що агентство не обмежилося перевіркою рівня радіації.

Воно оцінювало цілу систему умов, необхідних для безпечної експлуатації атомного об'єкта.

У звіті було рекомендовано створити захисну зону ядерної безпеки навколо станції:

«The IAEA recommends that shelling on the site and in its vicinity should be stopped immediately <…> This requires agreement by all relevant parties on the establishment of a nuclear safety and security protection zone around the ZNPP».

Тобто: «МАГАТЕ рекомендує негайно припинити обстріли майданчика та його околиць <…> Це потребує згоди всіх відповідних сторін на створення зони захисту ядерної безпеки та фізичної ядерної безпеки навколо ЗАЕС».

6. Чи встановило МАГАТЕ, що саме Україна обстрілювала станцію?

Не в усіх випадках.

Це одна з головних маніпуляцій у російській аргументації.

МАГАТЕ документувало пошкодження, вибухи, обстріли та інші небезпечні події.

Але технічне підтвердження факту обстрілу не завжди дозволяє встановити, яка сторона здійснила атаку.

Наприклад, якщо інспектори виявили пошкодження будівлі або почули вибухи, це ще не означає, що вони встановили точне місце запуску боєприпасу, особу оператора або військове командування, відповідальне за атаку.

У різні періоди Україна та Росія звинувачували одна одну в небезпечних військових діях поблизу станції.

МАГАТЕ неодноразово уникало покладання відповідальності за конкретні інциденти без достатніх доказів.

Тому формулювання «МАГАТЕ підтвердило обстріл» не можна автоматично перетворювати на «МАГАТЕ підтвердило, що обстрілювала Україна».

Це два різні твердження.

7. Чи означає відсутність встановленого винуватця, що Росія не несе відповідальності?

Ні.

Тут потрібно розділити два види відповідальності.

Перший — відповідальність за конкретний обстріл.

Для її встановлення потрібні докази щодо конкретної атаки.

Другий — відповідальність за створення небезпечної ситуації внаслідок незаконного військового захоплення атомного об'єкта.

Факт російської окупації Запорізької АЕС не залежить від того, чи встановлено винуватця кожного окремого вибуху.

Російська військова присутність на станції є частиною наслідків агресії проти України.

Саме тому міжнародні організації закликають Росію вивести військових та повернути станцію під контроль українських органів.

Відсутність висновку МАГАТЕ про конкретного стрільця не означає міжнародного визнання російського контролю.

8. Що таке сім принципів ядерної безпеки МАГАТЕ?

2 березня 2022 року Рафаель Гроссі сформулював сім основних принципів забезпечення ядерної безпеки під час збройного конфлікту.

Вони стосуються таких умов:

1. Збереження фізичної цілісності ядерних об'єктів.
2. Належної роботи систем безпеки та захисту.
3. Можливості персоналу виконувати свої обов'язки без надмірного тиску.
4. Надійного зовнішнього електропостачання.
5. Безперебійної логістики й постачання необхідного обладнання.
6. Ефективного радіаційного контролю та аварійного реагування.
7. Надійного зв'язку з регуляторними органами та іншими відповідальними структурами.

Ці принципи не є новим міжнародним договором.

Вони становлять технічну основу для оцінки ризиків на ядерних об'єктах в умовах війни.

МАГАТЕ неодноразово повідомляло про повне або часткове порушення більшості цих принципів на Запорізькій АЕС. Уже у звіті за лютий 2023 року агентство констатувало, що події війни повністю або частково порушили «сім принципів» майже на всіх ядерних об'єктах України.

У звіті GOV/2025/11 зазначено, що шість із семи принципів були повністю або частково порушені.

9. Чому зовнішнє електропостачання настільки важливе?

Атомна електростанція потребує електроенергії навіть тоді, коли її реактори не виробляють електрику.

Електроживлення необхідне для роботи систем охолодження, контролю, безпеки та іншого обладнання.

Після зупинення реактора ядерне паливо продовжує виділяти залишкове тепло.

Тому його потрібно охолоджувати.

У разі втрати зовнішнього електропостачання станція може використовувати резервні дизельні генератори.

Але резервні системи мають обмеження, пов'язані з паливом, технічним станом обладнання та можливістю його обслуговування.

Тому багаторазові пошкодження ліній електропередачі створюють серйозні ризики.

Важливо: втрата зовнішнього живлення не означає автоматичної ядерної катастрофи.

Але вона зменшує запас безпеки й підвищує залежність станції від резервних систем.

10. Чи може зупинений реактор становити небезпеку?

Так.

Зупинення реактора суттєво зменшує тепловиділення порівняно з роботою на потужності.

Однак воно не усуває всі ядерні ризики.

На станції залишаються ядерне паливо, басейни витримки відпрацьованого палива, системи охолодження, радіоактивні матеріали та інфраструктура безпеки.

Тому навіть зупинена АЕС потребує електропостачання, води, кваліфікованого персоналу й технічного обслуговування.

МАГАТЕ повідомляло, що всі шість енергоблоків Запорізької АЕС перебували у стані холодного зупину протягом звітного періоду, описаного в GOV/2025/11.

Отже, твердження «реактори зупинені, тому станція абсолютно безпечна» є неправильним.

Але так само неправильно стверджувати, що кожен обстріл автоматично спричинить вибух, подібний до ядерної бомби.

11. Чи може Запорізька АЕС вибухнути як ядерна бомба?

Ні.

Комерційний енергетичний реактор не є ядерним вибуховим пристроєм.

Його конструкція, паливо та фізичні процеси відрізняються від принципів роботи ядерної зброї.

Тому сценарій вибуху реактора з потужністю ядерної бомби не відповідає фізиці роботи АЕС.

Водночас на атомній електростанції можливі інші серйозні аварії.

Вони можуть бути пов'язані з пошкодженням систем охолодження, перегріванням палива, водневими вибухами, пошкодженням захисних бар'єрів і викидами радіоактивних речовин.

Отже, відсутність ризику ядерного вибуху не означає відсутності ризику радіаційної аварії.

12. Чи можна порівнювати Запорізьку АЕС із Чорнобильською?

Таке порівняння потребує значних уточнень.

Чорнобильська катастрофа 1986 року сталася на реакторі типу РБМК.

Запорізька АЕС використовує реактори ВВЕР.

Вони мають іншу конструкцію, фізичні характеристики та системи безпеки.

Тому не можна механічно переносити сценарій Чорнобильської аварії на Запорізьку АЕС.

Однак це не означає, що важка аварія на ВВЕР принципово неможлива.

При оцінці ризиків потрібно враховувати стан реакторів, електропостачання, систем охолодження, захисних конструкцій і тривалість можливих порушень.

Тому коректніше говорити про загрозу серйозної ядерної або радіаційної аварії, а не про неминуче повторення Чорнобиля.

13. Що означає присутність МАГАТЕ на окупованій станції?

Присутність інспекторів МАГАТЕ означає, що міжнародна організація здійснює моніторинг ядерної безпеки в межах свого мандата.

Вона не означає передачу станції під міжнародне управління.

Також вона не означає визнання законності російської окупації.

Постійна присутність МАГАТЕ на Запорізькій АЕС почалася 1 вересня 2022 року (огляд МАГАТЕ за два роки присутності).

Її завдання включають спостереження за станом систем безпеки, оцінку ризиків, перевірку відповідних обставин і надання міжнародній спільноті технічної інформації.

МАГАТЕ повинно підтримувати робочі контакти з тими, хто фактично контролює об'єкт.

Але технічна взаємодія з окупаційною адміністрацією не є міжнародно-правовим визнанням її повноважень.

Інакше будь-яка гуманітарна або технічна місія на окупованій території автоматично означала б визнання окупації законною.

Це не відповідає міжнародному праву.

14. Чи мала місія МАГАТЕ необмежений доступ до станції?

Ні.

МАГАТЕ неодноразово повідомляло про обмеження доступу до окремих приміщень і зон, важливих для оцінки ядерної безпеки:

«The IAEA has faced restrictions in obtaining access to some areas».

Тобто: «МАГАТЕ стикалося з обмеженнями в отриманні доступу до деяких зон».

Зокрема, у звіті GOV/2025/11 агентство зазначило, що його місія продовжувала стикатися з обмеженнями щодо своєчасного доступу до необхідних ділянок станції та можливості відкритого спілкування з персоналом.

Такі обмеження впливають на здатність агентства робити повну незалежну оцінку ситуації.

Отже, твердження «МАГАТЕ перебуває на станції, тому воно бачить абсолютно все» не відповідає змісту офіційних звітів.

Наявність міжнародних спостерігачів підвищує прозорість, але не гарантує необмеженого доступу до кожного об'єкта.

15. Що таке п'ять принципів захисту Запорізької АЕС?

30 травня 2023 року генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі представив Раді Безпеки ООН п'ять конкретних принципів захисту Запорізької АЕС.

Вони передбачають:

1. Не здійснювати атак зі станції або проти неї.
2. Не використовувати станцію як місце зберігання чи базу для важкого озброєння або військових, які можуть бути використані для нападу.
3. Не наражати на небезпеку зовнішнє електропостачання.
4. Захищати важливі для безпеки конструкції, системи та компоненти.
5. Не вчиняти дій, які підривають ці принципи.

Це конкретні правила поведінки, покликані зменшити ризик ядерної аварії.

Вони не визначають суверенітет над станцією та не легалізують російську військову присутність.

Навіть якщо в окремий період МАГАТЕ не виявляє доказів порушення одного з принципів, це не означає, що окупація станції стала законною.

16. Чи використовувала Росія станцію у військових цілях?

МАГАТЕ неодноразово фіксувало присутність російських військових і військового обладнання на території станції.

Ще у звіті за лютий 2023 року агентство повідомляло про неуповноважені військові машини та склади в машинних залах енергоблоків 1 і 2. В огляді за два роки присутності сказано:

«IAEA staff continue to report the presence of armed troops and military equipment at the site».

Тобто: «Персонал МАГАТЕ продовжує повідомляти про присутність озброєних військових і військової техніки на майданчику».

Також місія повідомляла про вибухи, атаки безпілотників і стрілянину поблизу станції.

Однак необхідно розрізняти військову присутність і доведене використання конкретного об'єкта для запуску конкретної атаки.

Наявність військових на території АЕС є фактом, важливим для оцінки ризиків.

Але твердження про конкретні обстріли з території станції потребують окремих доказів.

Водночас сама присутність військових на окупованому ядерному об'єкті не може бути виправдана тим, що відповідальність за всі окремі обстріли не встановлено.

17. Що вирішила Генеральна Асамблея ООН 11 липня 2024 року?

Це один із найважливіших документів для цієї теми.

11 липня 2024 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію A/RES/78/316 «Безпека та захищеність ядерних об'єктів України, включно із Запорізькою атомною електростанцією».

За документ проголосували 99 держав, проти — 9, утрималися 60.

У пункті 3 резолюції Генеральна Асамблея зажадала від Російської Федерації терміново вивести військовий та інший неуповноважений персонал із Запорізької АЕС.

Також було висунуто вимогу негайно повернути станцію під повний контроль суверенних і компетентних органів України:

«<…> urgently withdraw its military and other unauthorized personnel <…> immediately return the plant to the full control of the sovereign and competent authorities of Ukraine».

Тобто: «<…> терміново вивести свій військовий та інший неуповноважений персонал <…> негайно повернути станцію під повний контроль суверенних і компетентних органів України».

Пункт 7 закликає Росію до повернення станції забезпечити місії МАГАТЕ своєчасний і повний доступ до всіх зон, важливих для ядерної безпеки.

Це пряме спростування твердження, що ООН визнає російський контроль над станцією законним.

Водночас резолюція Генеральної Асамблеї не є судовим рішенням і не має того самого механізму примусового виконання, що обов'язкові рішення Ради Безпеки, ухвалені відповідно до її повноважень.

Але вона чітко встановлює позицію Генеральної Асамблеї щодо необхідності повернення станції Україні.

18. Що постановила Генеральна конференція МАГАТЕ?

Генеральна конференція МАГАТЕ також розглядала ситуацію на українських ядерних об'єктах.

У резолюції GC(68)/RES/15, ухваленій 20 вересня 2024 року, було підтверджено, що українські атомні електростанції, включно із Запорізькою АЕС, повинні працювати безпечно під повним суверенним контролем України.

Конференція закликала терміново вивести з території станції всіх неуповноважених військових та інших осіб.

Також вона вимагала негайно повернути станцію під контроль компетентних українських органів:

«Calls for the urgent withdrawal of all unauthorized military and other personnel from Ukraine's ZNPP and for the plant to be immediately returned to the full control of the competent Ukrainian authorities».

Тобто: «Закликає до термінового виведення всього неуповноваженого військового та іншого персоналу з української ЗАЕС і до негайного повернення станції під повний контроль компетентних органів України».

Отже, твердження, що МАГАТЕ нібито визнає станцію російською, прямо суперечить резолюціям його керівних органів.

Тут необхідно розрізняти технічні повідомлення Секретаріату МАГАТЕ та резолюції Генеральної конференції.

Перші фіксують і оцінюють фактичну ситуацію.

Другі виражають позицію держав-учасниць агентства в межах відповідних повноважень.

19. Чи може Росія запустити Запорізьку АЕС без згоди України?

Фактична можливість здійснювати певні технічні операції на окупованій станції не означає наявності законного права змінювати її юрисдикцію.

Запуск реакторів потребує виконання численних технічних умов.

Серед них — надійне електропостачання, достатнє водопостачання, справність систем безпеки, кваліфікований персонал і належний регуляторний контроль.

В умовах війни та окупації забезпечення таких умов є особливо складним.

Міжнародні документи закликають повернути станцію під контроль українських компетентних органів.

Тому російські плани відновлення генерації не можуть розглядатися виключно як технічне питання.

Вони також стосуються суверенітету, регуляторних повноважень і міжнародної ядерної безпеки.

20. Що відомо про ситуацію станом на жовтень 2026 року?

Станом на середину жовтня 2026 року Запорізька АЕС залишається під російським контролем і не виробляє електроенергії.

15 жовтня 2026 року, як повідомило агентство Reuters, російська державна корпорація «Росатом» заявила про тимчасове припинення вогню для ремонту на тепловій електростанції, через яку живиться Запорізька АЕС.

За повідомленням, домовленість була досягнута за посередництва МАГАТЕ.

У вересні обстріл пошкодив зовнішнє електропостачання станції, яка для охолодження ядерного палива залежить від двох зовнішніх ліній живлення.

Це демонструє, що питання зовнішнього електропостачання залишається актуальним навіть після кількох років перебування реакторів у зупиненому стані.

Водночас повідомлення про домовленість щодо ремонту не означає, що всі роботи вже завершено або що довгострокову безпеку станції забезпечено.

21. Чи означає нормальний радіаційний фон, що загрози немає?

Ні.

Радіаційний фон є важливим показником, але не єдиним критерієм ядерної безпеки.

Нормальні показники можуть означати, що на момент вимірювання не відбувається значного викиду радіоактивних речовин.

Але вони не доводять, що всі системи безпеки працюють бездоганно або що немає ризику майбутньої аварії.

Наприклад, пошкодження ліній електропередачі може створювати загрозу ще до появи будь-яких аномальних радіаційних показників.

Так само проблеми з водопостачанням, обладнанням або персоналом можуть поступово зменшувати запас безпеки.

Тому оцінювати ситуацію потрібно комплексно.

Нормальний радіаційний фон не означає відсутності ядерної небезпеки, так само як відсутність пожежі не означає справності всіх систем протипожежного захисту.

22. Чи може Україна атакувати власну АЕС?

Питання відповідальності за конкретну атаку не вирішується лише тим, кому належить об'єкт.

Теоретично сторона конфлікту може здійснювати дії, які створюють ризики для об'єктів на її власній території.

Але теоретична можливість не є доказом того, що конкретна атака відбулася саме таким чином.

Тому аргумент «Україна ніколи не обстрілювала б власну АЕС» сам по собі не є достатнім доказом.

Аналогічно твердження «Україна могла обстріляти станцію, отже, вона це зробила» також є логічно необґрунтованим.

Необхідно досліджувати конкретні обставини кожного інциденту.

Саме тому офіційні звіти МАГАТЕ мають більшу доказову цінність, ніж загальні політичні заяви будь-якої сторони.

23. Що міжнародне гуманітарне право говорить про атомні електростанції?

Додатковий протокол I до Женевських конвенцій містить спеціальні положення щодо споруд і установок, які містять небезпечні сили.

Стаття 56 передбачає особливий захист атомних електростанцій, дамб і гребель.

Загальний принцип полягає в тому, що такі об'єкти не повинні ставати об'єктами нападів, якщо це може спричинити вивільнення небезпечних сил і тяжкі втрати серед цивільного населення.

Водночас стаття передбачає вузькі винятки за визначених умов.

Це означає, що не кожне пошкодження об'єкта автоматично має однакову юридичну кваліфікацію.

Але атомні електростанції користуються особливим захистом саме через можливі катастрофічні наслідки військових дій.

Цей захист не залежить від того, яка сторона контролює територію.

24. Порівняння поширених тверджень

25. Остаточний висновок

Вердикт: твердження, що Росія законно контролює Запорізьку АЕС, а МАГАТЕ підтвердило відповідальність України за всі небезпечні інциденти, є маніпулятивним.

Запорізька АЕС залишається українською атомною електростанцією.

У березні 2022 року її захопили російські військові.

Спроба Росії анексувати Запорізьку область не змінила міжнародно-правового статусу станції.

МАГАТЕ неодноразово документувало небезпечні умови, пошкодження інфраструктури, проблеми із зовнішнім електропостачанням, військову присутність та обмеження доступу міжнародних інспекторів.

Водночас агентство не встановлювало відповідальність за кожен окремий обстріл.

Тому не можна приписувати МАГАТЕ висновки, яких воно не робило.

11 липня 2024 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію A/RES/78/316, яка вимагає виведення російських військових і повернення Запорізької АЕС під контроль України.

Генеральна конференція МАГАТЕ також підтвердила необхідність повернення станції компетентним українським органам.

Отже, головна документально підтверджена обставина полягає не в тому, що МАГАТЕ нібито визнало Росію захисником станції, а в тому, що міжнародні організації вимагають припинити російський контроль над українським ядерним об'єктом.

Оцінка конкретних обстрілів повинна ґрунтуватися на окремих доказах.

Але міжнародно-правовий статус станції не залежить від того, чи встановлено винуватця кожного вибуху.

26. Першоджерела

1. МАГАТЕ — Nuclear Safety, Security and Safeguards in Ukraine, 2nd Summary Report, вересень 2022 року. Звіт за результатами першої місії МАГАТЕ на Запорізьку АЕС, пошкодження та загрози ядерній безпеці.
2. МАГАТЕ — Nuclear Safety, Security and Safeguards in Ukraine, лютий 2023 року. Захоплення станції 4 березня 2022 року, порушення «семи принципів», військова техніка на майданчику.
3. МАГАТЕ — GOV/2025/11. Стан ядерної безпеки, військова присутність, зовнішнє електропостачання та обмеження доступу інспекторів.
4. МАГАТЕ — два роки постійної присутності на Запорізькій АЕС. Огляд роботи місії, п'ять принципів захисту, ризики й обмеження доступу.
5. ООН — резолюція A/RES/78/316 від 11 липня 2024 року. Вимога вивести російських військових і повернути ЗАЕС під контроль України.
6. МАГАТЕ — резолюція Генеральної конференції GC(68)/RES/15. Позиція держав-учасниць МАГАТЕ щодо українського суверенітету над атомними об'єктами.
7. ООН — резолюція ES-11/4 від 12 жовтня 2022 року. Міжнародна оцінка спроби анексії українських територій.
8. МКЧХ — Додатковий протокол I, стаття 56. Спеціальний захист атомних електростанцій під час збройних конфліктів.
9. Reuters — повідомлення від 15 жовтня 2026 року. Тимчасове припинення вогню для ремонту електропостачання станції.