«Україна створювала брудну бомбу»: що насправді встановили міжнародні інспектори МАГАТЕ

Вердикт: російське звинувачення не підтвердилося незалежними міжнародними перевірками. На запит України МАГАТЕ перевірило три названі Росією об'єкти й не виявило ознак незадекларованої ядерної діяльності та матеріалів. Рада керуючих агентства відзначила це в резолюції, а Росія доказів так і не надала.

1. Суть твердження

У жовтні 2022 року російське керівництво звинуватило Україну в підготовці так званої «брудної бомби» — пристрою, призначеного для поширення радіоактивних матеріалів.

За російською версією, Україна нібито планувала підірвати такий пристрій на власній території, звинуватити Росію в застосуванні зброї масового ураження та використати інцидент для посилення міжнародного тиску на Москву.

Звинувачення поширювалися російськими державними медіа, Міністерством оборони РФ та іншими офіційними представниками російської влади.

Україна категорично заперечила ці заяви та запросила міжнародних інспекторів перевірити об'єкти, які фігурували у звинуваченнях.

МАГАТЕ провело перевірки та оприлюднило їхні результати.

Головний висновок: Росія висунула звинувачення щодо підготовки Україною «брудної бомби», але незалежні перевірки МАГАТЕ не виявили підтверджень незадекларованої ядерної діяльності або матеріалів на трьох перевірених об'єктах. Подальший лабораторний аналіз також не підтвердив російську версію.

2. Що таке «брудна бомба»?

Насамперед необхідно розмежувати два різні поняття: ядерна зброя та радіологічний розсіювальний пристрій.

Ядерна бомба — це вибуховий пристрій, у якому основне вивільнення енергії відбувається внаслідок ядерних реакцій.

«Брудна бомба» — це неядерний вибуховий пристрій, призначений для розсіювання радіоактивних матеріалів.

Вона не створює ядерного вибуху, подібного до вибуху атомної бомби.

Її потенційна небезпека пов'язана зі звичайним вибухом, можливим радіоактивним забрудненням, опроміненням людей, необхідністю очищення території та психологічними наслідками.

Масштаб небезпеки залежить від властивостей радіоактивного матеріалу, способу його поширення та конкретних умов.

Отже, твердження про підготовку «брудної бомби» не є тотожним твердженню про створення ядерної зброї.

Це принципово різні технологічні та правові питання.

3. Коли Росія висунула звинувачення?

23 жовтня 2022 року міністр оборони Росії Сергій Шойгу провів телефонні переговори з керівниками оборонних відомств кількох держав.

Зокрема, він спілкувався з міністрами оборони США, Великої Британії, Франції та Туреччини.

Під час цих розмов російська сторона висловлювала занепокоєння нібито можливою українською провокацією із застосуванням «брудної бомби».

У російських повідомленнях стверджувалося, що Україна може використати радіологічний пристрій, щоб звинуватити Росію в застосуванні зброї масового ураження.

Однак публічні заяви російської сторони не супроводжувалися незалежно перевіреними доказами існування відповідного пристрою або програми його створення. Як зазначило RFE/RL, Міноборони РФ не надало жодних доказів.

Це важлива відмінність між повідомленням про можливу загрозу та підтвердженим фактом.

4. Які саме об'єкти Росія пов'язувала з «брудною бомбою»?

Російські звинувачення стосувалися діяльності на українських підприємствах і в наукових установах, які мають стосунок до ядерної науки, уранової промисловості або високотехнологічного виробництва.

Згодом МАГАТЕ провело перевірки трьох конкретних об'єктів:

1. Інститут ядерних досліджень НАН України в Києві.
2. Східний гірничо-збагачувальний комбінат у Жовтих Водах.
3. Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» у Дніпрі.

Важливо розуміти, що наявність у державі ядерного дослідницького інституту, урановидобувного підприємства або машинобудівного заводу сама по собі не є доказом виготовлення зброї.

Такі об'єкти можуть виконувати цілком законні наукові, промислові та цивільні функції.

Для підтвердження військової програми необхідні докази відповідної незадекларованої діяльності.

Саме для перевірки таких обставин і залучаються міжнародні інспектори.

5. Як відреагувала Україна?

Українська влада відкинула звинувачення.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив про запрошення МАГАТЕ для проведення незалежних перевірок.

Це був важливий крок.

Замість того щоб обмежитися політичними запереченнями, Україна погодилася на міжнародний контроль.

Інспектори мали можливість перевірити конкретні об'єкти, які згадувалися у звинуваченнях.

Такий підхід дозволяв перевести суперечку з площини взаємних заяв у площину технічної перевірки.

Водночас саме запрошення інспекторів не є автоматичним доказом відсутності порушень.

Вирішальне значення мають результати перевірок, проведених незалежною міжнародною організацією.

6. Що зробило МАГАТЕ?

Міжнародне агентство з атомної енергії здійснює контроль за ядерними матеріалами та відповідною діяльністю в межах системи міжнародних гарантій.

Після звернення України агентство направило інспекторів на три об'єкти.

Перевірки проводилися відповідно до Угоди про застосування гарантій між Україною та МАГАТЕ, а також Додаткового протоколу.

Інспектори отримали безперешкодний доступ до необхідних приміщень і провели заплановані перевірочні заходи.

Також вони відібрали проби навколишнього середовища для подальшого лабораторного аналізу.

Це важливо, оскільки лабораторні методи дозволяють виявляти сліди ядерних матеріалів і оцінювати їхню відповідність задекларованій діяльності.

Отже, перевірка не обмежувалася звичайним візуальним оглядом.

7. Результат перевірки 3 листопада 2022 року

3 листопада 2022 року генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі повідомив про завершення перевірок трьох українських об'єктів (прес-повідомлення МАГАТЕ № 181/2022).

Інспектори змогли провести всі заплановані заходи та отримали безперешкодний доступ до місць перевірки.

За результатами оцінки доступної на той момент інформації МАГАТЕ не виявило ознак незадекларованої ядерної діяльності та матеріалів на цих об'єктах.

«Our technical and scientific evaluation of the results we have so far did not show any sign of undeclared nuclear activities and materials at these three locations».

Тобто: «Наша технічна й наукова оцінка наявних результатів не показала жодних ознак незадекларованої ядерної діяльності та матеріалів на цих трьох об'єктах».

При цьому агентство зазначило, що відібрані проби навколишнього середовища будуть додатково досліджені в лабораторіях.

Це означає, що первинний висновок ґрунтувався на фактичних перевірочних заходах, але лабораторна частина дослідження ще тривала. Ці результати увійшли й до доповіді генерального директора GOV/2022/66.

Висновок від 3 листопада був не просто політичною заявою на підтримку України, а результатом технічної перевірки міжнародних інспекторів.

8. Що встановив лабораторний аналіз?

Найважливіший документ для цієї теми — опублікований МАГАТЕ у лютому 2023 року звіт Nuclear Safety, Security and Safeguards in Ukraine.

У ньому агентство навело результати аналізу проб, відібраних на трьох об'єктах.

Інститут ядерних досліджень у Києві

Лабораторний аналіз виявив лише слідові кількості ядерних матеріалів і радіоізотопів.

Вони відповідали попереднім результатам відбору проб та задекларованій діяльності установи.

Тобто сам факт виявлення слідів ядерних матеріалів не свідчив про незаконну діяльність.

Східний гірничо-збагачувальний комбінат у Жовтих Водах

МАГАТЕ виявило лише природний уран.

Для підприємства, діяльність якого пов'язана з урановою промисловістю, наявність природного урану сама по собі не є доказом створення зброї.

Південний машинобудівний завод у Дніпрі

Лабораторні дослідження не виявили слідів ядерних або радіоактивних матеріалів у відібраних пробах.

Додаткові результати

У жодній із проб із трьох об'єктів не було виявлено доказів наявності сполук вибухових речовин, які шукали під час дослідження.

Результати лабораторних аналізів узгоджувалися з результатами вимірювання радіаційного фону, проведеними під час перевірок.

Отже, подальші лабораторні дослідження підтвердили первинний висновок МАГАТЕ: на перевірених об'єктах не виявлено ознак незадекларованої ядерної діяльності та матеріалів, які підтверджували б російські звинувачення.

9. Що зазначила Рада керуючих МАГАТЕ?

17 листопада 2022 року Рада керуючих МАГАТЕ ухвалила резолюцію GOV/2022/71.

У документі було окремо відзначено результати перевірок трьох українських об'єктів.

У пункті (g) преамбули Рада керуючих привітала оцінку генерального директора МАГАТЕ, відповідно до якої агентство не виявило ознак незадекларованої ядерної діяльності або матеріалів, пов'язаних із розробленням радіологічних розсіювальних пристроїв.

У резолюції також зазначено, що перевірки проводилися на прохання України у відповідь на звинувачення Російської Федерації.

Це має особливе значення.

Результати перевірок були не лише оприлюднені генеральним директором агентства, а й прямо відображені в офіційному документі Ради керуючих.

10. Чи можна вважати перевірки абсолютним доказом відсутності будь-якої «брудної бомби» в Україні?

Ні. І для достовірного аналізу це необхідно прямо зазначити.

МАГАТЕ перевіряло конкретні об'єкти та конкретні обставини.

Його висновки не означають, що інспектори фізично оглянули кожну будівлю, склад або приміщення на всій території України.

Тому юридично й науково точніше говорити:

МАГАТЕ не виявило підтверджень російських звинувачень на трьох перевірених об'єктах, а результати лабораторного аналізу не підтвердили наявності відповідної незадекларованої діяльності.

Це не математичне доведення абсолютної неможливості існування будь-якого прихованого пристрою.

Але саме сторона, яка висуває звинувачення, повинна надати перевірені докази на його підтвердження.

Російські заяви не можуть вважатися доведеними лише тому, що теоретично неможливо перевірити кожен квадратний метр території держави.

Інакше будь-яке бездоказове звинувачення можна було б підтримувати нескінченно.

11. Чи доводить наявність уранових родовищ підготовку «брудної бомби»?

Ні.

Україна має родовища урану, підприємства атомної промисловості, науково-дослідні установи та атомні електростанції.

Але ці обставини самі по собі не доводять створення радіологічної зброї.

Радіоактивні матеріали використовуються в медицині, промисловості, наукових дослідженнях і ядерній енергетиці.

Наявність таких матеріалів у цивільній діяльності не означає, що вони призначені для застосування як зброя.

Так само виробництво або використання природного урану не є доказом розроблення радіологічного розсіювального пристрою.

Для підтвердження відповідного звинувачення необхідно встановити конкретну незаконну діяльність, а не просто перелічити українські підприємства, які працюють із ядерними технологіями.

12. Чому важливо розрізняти ядерні матеріали та радіоактивні матеріали?

Не всі радіоактивні матеріали є ядерними матеріалами в розумінні міжнародної системи гарантій.

Наприклад, окремі радіоактивні джерела широко використовуються в медицині та промисловості, але не є матеріалами, придатними для створення ядерного вибухового пристрою.

Це важливо для розуміння меж перевірок МАГАТЕ.

Система гарантій агентства насамперед спрямована на перевірку того, що ядерні матеріали не відволікаються від мирного використання для створення ядерної зброї.

Водночас радіологічний розсіювальний пристрій може використовувати інші радіоактивні матеріали.

Тому результати перевірок потрібно тлумачити відповідно до конкретного предмета інспекцій та застосованих методів.

У випадку звинувачень 2022 року МАГАТЕ спеціально перевірило об'єкти, які Росія пов'язувала з можливою розробкою «брудної бомби».

Перевірки не підтвердили відповідну незадекларовану діяльність.

13. Як відреагували США, Велика Британія та Франція?

24 жовтня 2022 року міністри закордонних справ США, Великої Британії та Франції оприлюднили спільну заяву.

Вони відкинули російські звинувачення щодо нібито підготовки Україною «брудної бомби», назвавши їх «очевидно неправдивими».

Також держави попередили, що подібні звинувачення не повинні використовуватися як привід для подальшої ескалації війни.

Важливо розрізняти характер цього документа та висновки МАГАТЕ.

Спільна заява трьох держав була дипломатичною оцінкою російських звинувачень.

Натомість перевірки МАГАТЕ становили незалежний технічний механізм перевірки відповідних тверджень.

Тому для доказової бази головними є саме документи МАГАТЕ, а спільна заява США, Великої Британії та Франції допомагає встановити міжнародну реакцію.

14. Чи було доведено, що Росія сама планувала використати «брудну бомбу»?

Ні, сам факт неправдивості або непідтвердженості російських звинувачень не доводить автоматично, що Росія готувала аналогічну операцію.

Українські та західні посадовці висловлювали побоювання, що Москва може використати тему «брудної бомби» для створення приводу до ескалації або проведення провокації.

Ці побоювання були пов'язані з характером російських заяв та загальною військово-політичною ситуацією.

Але припущення про можливу провокацію не можна подавати як встановлений факт її підготовки.

Для такого висновку також потрібні окремі докази.

Тому коректна оцінка полягає в тому, що російські звинувачення не отримали підтвердження під час міжнародних перевірок, а західні держави попереджали про небезпеку використання цих звинувачень як приводу для ескалації.

15. Чи могло звинувачення щодо «брудної бомби» виправдати нові удари по Україні?

Ні.

Міжнародне право не дозволяє державі застосовувати військову силу проти іншої держави лише на підставі неперевірених припущень про можливу майбутню загрозу.

Стаття 2(4) Статуту ООН забороняє погрозу силою та її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності держав.

Стаття 51 визнає право на самооборону в разі збройного нападу.

Російські звинувачення щодо нібито майбутнього застосування Україною радіологічного пристрою не були доказом збройного нападу України на Росію.

Тому вони не створювали міжнародно-правового дозволу на агресію або подальшу ескалацію.

До того ж у жовтні 2022 року Росія вже вела повномасштабну війну проти України.

16. Порівняння поширених тверджень

17. Остаточний висновок

Вердикт: російське звинувачення про підготовку Україною «брудної бомби» не підтвердилося незалежними міжнародними перевірками.

У жовтні 2022 року російське керівництво заявило, що Україна нібито готує радіологічний пристрій для здійснення провокації.

Україна відкинула звинувачення та запросила Міжнародне агентство з атомної енергії перевірити відповідні об'єкти.

МАГАТЕ направило інспекторів до Києва, Жовтих Вод і Дніпра.

Інспектори отримали доступ до необхідних приміщень, провели заплановані заходи та відібрали проби навколишнього середовища.

3 листопада 2022 року агентство повідомило, що не виявило ознак незадекларованої ядерної діяльності та матеріалів на перевірених об'єктах.

17 листопада Рада керуючих МАГАТЕ відзначила ці результати в офіційній резолюції.

Подальший лабораторний аналіз, оприлюднений у лютому 2023 року, також не підтвердив російських звинувачень.

Отже, Росія заявила про підготовку Україною «брудної бомби», але міжнародні інспектори не знайшли доказів відповідної діяльності на об'єктах, які були предметом перевірки.

Це не означає, що МАГАТЕ дослідило кожен об'єкт в Україні або довело абсолютну неможливість будь-якої прихованої діяльності.

Але саме конкретні російські звинувачення не витримали незалежної технічної перевірки.

Наявність у державі атомних електростанцій, уранової промисловості та наукових установ не є доказом створення радіологічної зброї.

18. Першоджерела

1. МАГАТЕ — Nuclear Safety, Security and Safeguards in Ukraine, лютий 2023 року. Найважливіше джерело. Містить результати лабораторного аналізу проб із трьох українських об'єктів.
2. МАГАТЕ — прес-повідомлення № 181/2022 від 3 листопада 2022 року. Офіційне оголошення результатів перевірок на трьох об'єктах.
3. МАГАТЕ — GOV/2022/66, листопад 2022 року. Офіційний звіт про стан ядерної безпеки та гарантій в Україні, зокрема результати перевірок.
4. Рада керуючих МАГАТЕ — резолюція GOV/2022/71 від 17 листопада 2022 року. Офіційне відзначення відсутності ознак незадекларованої ядерної діяльності на перевірених об'єктах.
5. Спільна заява міністрів закордонних справ США, Великої Британії та Франції, 24 жовтня 2022 року. Дипломатична реакція на російські звинувачення.
6. RFE/RL — повідомлення про телефонні переговори Сергія Шойгу 23 жовтня 2022 року. Обставини висунення російських звинувачень.
7. Статут Організації Об'єднаних Націй. Статті 2(4) та 51 щодо заборони застосування сили й права на самооборону.