Більшовики лише підтримали місцевих робітників і селян
Маніпуляція. Раднарком сам висунув Центральній Раді ультиматум і пригрозив «станом відкритої війни». Війська з Росії брали участь у встановленні радянської влади та наступі на Київ.
Більшовики не визнавали права України на відокремлення
Неправда. У маніфесті Раднарком прямо визнав Українську Народну Республіку та її право відокремитися від Росії, водночас відмовившись визнавати Центральну Раду.
Війна почалася через проголошення незалежності
Неправда. Ультиматум, створення альтернативного центру в Харкові та наступ передували Четвертому Універсалу.
Незалежність УНР була випадковим рішенням
Маніпуляція. Незалежність проголосила республіка, що вже мала власні органи, у відповідь на крах федеративного проєкту, війну та потребу самостійно укласти мир.
Матеріал
Незалежність УНР і більшовицький наступ: чому Україна відмовилася від федеративного проєкту
Частина 3. Від ультиматуму Раднаркому до Четвертого Універсалу
Період основних подій: грудень 1917 року — січень 1918 року.
Основні місця: Київ, Петроград, Харків, Берестя.
Ключові документи: більшовицький маніфест з ультимативними вимогами до Центральної Ради, рішення українського уряду, Четвертий Універсал.
Російська теза: Україна нібито самовільно відокремилася від Росії, а більшовики лише підтримали місцевих робітників і селян у внутрішній боротьбі проти Центральної Ради. Незалежність УНР начебто була випадковим рішенням політиків, які не представляли окремої держави.
1. Який статус мала УНР перед конфліктом
Третій Універсал від 20 листопада 1917 року проголосив Українську Народну Республіку.
Центральна Рада ще зберігала орієнтацію на федеративний зв’язок із Росією. Але вона вже визначила власний законодавчий і виконавчий центр та взяла на себе організацію влади в Україні.
Цей федеративний проєкт не означав автоматичного підпорядкування більшовицькому Раднаркому. Йшлося про майбутню демократичну організацію відносин, а не про безумовне визнання будь-якої влади в Петрограді.
Український інститут національної пам’яті також розмежовує орієнтацію Центральної Ради на майбутню федеративну Росію та її відносини з більшовицькою владою. uinp.gov.ua
2. Що визнавав більшовицький маніфест
17 грудня 1917 року за новим стилем Раднарком звернувся до Центральної Ради з маніфестом та ультимативними вимогами.
У документі він заявив про визнання Української республіки, її права повністю відокремитися від Росії або укласти договір про федеративні чи подібні відносини.
Водночас Раднарком відмовлявся визнавати Центральну Раду повноважним представником українського населення.
Текст маніфесту в документальному проєкті Росархіву.
Це важливе розмежування.
Документ не можна подавати як безумовне дипломатичне визнання уряду Центральної Ради. Але він прямо суперечить твердженню, нібито більшовицька влада взагалі не визнавала Української республіки та самого права на відокремлення.
Отже, у власному публічному обґрунтуванні більшовики поєднали визнання українського самовизначення з боротьбою проти конкретної української влади.
3. Чого вимагав Раднарком
Ультиматум стосувався насамперед військових питань.
Від Центральної Ради вимагали змінити політику щодо пересування військ, сприяти більшовицьким силам у боротьбі з їхніми противниками та припинити роззброєння радянських частин і червоної гвардії в Україні.
Розбір вимог і обставин ультиматуму в матеріалах УІНП.
Ці вимоги безпосередньо зачіпали здатність українського уряду контролювати збройні формування на території, якою він управляв.
Тому суперечка виходила за межі абстрактної дискусії про майбутню федерацію. Вона стосувалася того, хто фактично визначатиме військову політику України.
4. Ультиматум містив пряму погрозу війною
На відповідь відвели 48 годин. За відсутності задовільної відповіді Раднарком заявляв, що вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської влади.
Цю умову містить сам текст маніфесту. Викитека
Отже, більшовицький уряд не обмежився висловленням політичної незгоди.
Він поставив українській владі вимоги та пов’язав їх невиконання зі станом війни.
Український уряд їх відхилив. Подальший конфлікт засвідчив, що задеклароване право України визначати своє майбутнє не означало готовності більшовиків погодитися з владою, яка не підкорялася їхній політичній системі.
5. Чому виник альтернативний центр влади в Харкові
24–25 грудня 1917 року за новим стилем у Харкові відбувся з’їзд рад, який проголосив радянську владу в Україні.
Було створено альтернативну Центральній Раді владну конструкцію.
Її претензія полягала в перебранні влади над тією самою Україною. Формально використовувалася й назва Українська Народна Республіка.
Матеріал Інституту історії України НАН України про українську радянську державу.
Тому наявність української назви в більшовицьких документах не означає тотожності цієї влади уряду Центральної Ради.
Ішлося про конкуруючі претензії на владу в Україні.
6. Російські війська були частиною цього процесу
За матеріалами Інституту історії України, більшовицькі сили з Росії зосереджувалися в Харкові. За їхньої участі в місті встановили радянську владу.
У січні 1918 року вони розгорнули наступ в Україні під приводом допомоги українським більшовикам.
Довідка про більшовицьке військове угруповання.
Це спростовує пояснення війни виключно внутрішнім українським конфліктом.
Місцеві більшовицькі організації та внутрішня боротьба справді існували. Але їхня наявність не усуває участі російського уряду, військового командування та сил, які прибували з Росії.
7. Як працювало пояснення про допомогу місцевій владі
Створення альтернативного українського центру давало можливість представляти військові дії як підтримку українського радянського уряду.
Така конструкція змінювала публічне пояснення конфлікту: замість наступу на українську владу пропонувалася розповідь про допомогу іншій українській владі.
Але для історичної оцінки необхідно встановлювати походження військ, командування, забезпечення та послідовність подій.
Назва місцевого уряду не стирає зовнішньої військової участі.
Водночас оцінювання подій 1917 року потрібно спирати на тогочасні документи та обставини. Статут ООН і пізніші міжнародні визначення агресії не були правом, чинним у той період.
8. Війна почалася до проголошення повної незалежності
Ультиматум, формування альтернативної влади та початок військового протистояння передували Четвертому Універсалу.
Отже, твердження, ніби більшовицька війна була лише відповіддю на січневе проголошення незалежності, перевертає послідовність подій.
УНР ще зберігала федеративну орієнтацію, коли більшовицький уряд уже поставив ультиматум і розпочалася боротьба за її підпорядкування.
Саме незалежність не була початковою причиною всього конфлікту. Рішення про неї визрівало вже в умовах війни.
9. Чому федеративний проєкт утратив практичну основу
Федеративне об’єднання потребувало погоджених правил, розподілу компетенції та прийнятного для сторін способу формування спільної влади.
Натомість конфлікт розвивався через ультиматум, альтернативні владні претензії та військовий наступ.
За таких умов український уряд не міг розраховувати, що саме очікування майбутньої федерації забезпечить його існування та безпеку.
Проголошення незалежності мало визначити зрозумілу політичну й правову позицію: Україна самостійно організовує владу, оборону та зовнішні відносини.
10. Мирні переговори стали ще одним чинником
На рішення про незалежність впливала потреба самостійно завершити участь у Першій світовій війні та укласти мир.
Участь у переговорах у Бересті вимагала чітко визначити, від чийого імені діє українська делегація та які повноваження вона має.
УІНП прямо пов’язує проголошення незалежності зі збройним наступом більшовицької Росії та переговорами з державами Четверного союзу.
Інформаційні матеріали про проголошення незалежності УНР.
Незалежність була потрібна не лише як політичне гасло, а й для самостійної зовнішньої дії.
11. Що встановив Четвертий Універсал
Четвертий Універсал проголосив:
«Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу».
Повний текст Четвертого Універсалу.
Документ також визначав народ джерелом влади, перейменовував Генеральний секретаріат на Раду народних міністрів та доручав уряду самостійно вести мирні переговори.
Він описував більшовицький напад і визначав оборону республіки як безпосереднє завдання української влади.
Отже, йшлося про пряме проголошення зовнішньої самостійності та відповідну перебудову урядових завдань.
12. Дата документа
Четвертий Універсал датований 9 січня за старим стилем, тобто 22 січня 1918 року за новим.
Саме 22 січня є датою акта та історичною датою проголошення незалежності УНР.
13. Незалежність не створила УНР із порожнього місця
На момент Четвертого Універсалу вже існували Центральна Рада, український уряд і республіканське законодавство.
Сам документ змінював статус наявної республіки та назву її виконавчого органу.
Отже, потрібно розрізняти:
| Етап | Зміст |
|---|---|
| Червень 1917 року | Автономні вимоги та створення власного виконавчого органу |
| Листопад 1917 року | Проголошення УНР і власного республіканського центру влади |
| Січень 1918 року | Пряме проголошення повної незалежності та суверенітету |
Ця послідовність спростовує як твердження про повну відсутність української державності до січня, так і перенесення проголошення незалежної УНР на червень.
14. Правовий висновок
Більшовицький маніфест визнавав Українську республіку та її право на відокремлення, але одночасно ставив українському уряду військово-політичні вимоги під загрозою війни.
Подальший процес поєднував створення альтернативного владного центру з участю сил із Росії та наступом на територію, на яку поширювала владу УНР.
Тому війну не можна звести виключно до місцевого повстання або пояснити лише реакцією на Четвертий Універсал.
Проголошення незалежності стало наступним етапом українського державотворення в умовах уже наявного конфлікту. Воно прямо відкинуло залежність від іншого центру та надало уряду чітку основу для самостійної дипломатії й оборони.
Хронологія
Дати наведено за новим стилем.
| Дата | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 20 листопада 1917 року | Проголошення УНР | Власна республіканська організація влади з федеративною орієнтацією |
| 17 грудня 1917 року | Маніфест Раднаркому з ультимативними вимогами | Визнання права на відокремлення поєднано з погрозою війни |
| Грудень 1917 року | Відхилення вимог українським урядом | Поглиблення відкритого конфлікту |
| 24–25 грудня 1917 року | З’їзд рад у Харкові | Створення альтернативного українського владного центру |
| Грудень 1917 року — січень 1918 року | Розгортання більшовицьких сил і наступу | Військова боротьба за контроль над Україною |
| 22 січня 1918 року | Дата Четвертого Універсалу | Проголошення незалежності УНР |
Наша позиція
Українська незалежність не була раптовим рішенням, після якого почалися всі конфлікти.
Вона була проголошена республікою, яка вже мала власні органи влади та зіткнулася з ультиматумом, альтернативним більшовицьким урядом і військовим наступом.
Більшовицька влада сама заявила про право України відокремитися. Однак на практиці прагнула замінити український уряд політично підконтрольною владою.
Четвертий Універсал визначив суверенний статус УНР у відповідь на обставини, за яких федеративні сподівання вже не забезпечували ані самостійного управління, ані безпеки України.
Першоджерела
Хронологія
Проголошення УНР
Власна республіканська організація влади з федеративною орієнтацією.
Ультиматум Раднаркому
Визнання права на відокремлення поєднано з погрозою війни.
З’їзд рад у Харкові
Створення альтернативного українського владного центру.
Четвертий Універсал
Проголошення незалежності УНР.