Призупинення підготовки до асоціації з ЄС (21 листопада 2013 року)

Дата події: 21 листопада 2013 року.
Територія: Україна.
Ключовий документ: розпорядження Кабінету Міністрів № 905-р.
Учасники: уряд Миколи Азарова, Президент Віктор Янукович, Верховна Рада, представники Європейського Союзу.

Російська теза: Янукович законно відмовився підписувати невигідну угоду з ЄС. У відповідь Захід організував протести, хоча громадяни не мали підстав втручатися в зовнішньополітичні рішення президента.

1. Що саме вирішив Кабінет Міністрів

Розпорядження № 905-р мало назву «Питання укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони».

Його ключовими наслідками були:

• призупинення процесу підготовки до укладення Угоди про асоціацію;
• зупинення дії урядового рішення від 18 вересня 2013 року щодо підготовки до підписання проєкту угоди.

Обидва положення містить текст розпорядження zakon.rada.gov.ua. Їх підтверджують і тогочасні повідомлення, і повідомлення Верховної Ради про обговорення в Комітеті з питань європейської інтеграції проєкту постанови, що пропонував скасувати це розпорядження. rada.gov.ua Факти ICTV

Тому подію потрібно називати точно: уряд зупинив підготовку до укладення угоди. Це не була денонсація чинної асоціації: угода ще не була підписана й не діяла.

2. Який процес було зупинено

Підготовка асоціації не почалася восени 2013 року.

Переговори про нову посилену угоду стартували в березні 2007 року за президентства Ющенка. У вересні 2008 року сторони погодили її назву як Угоди про асоціацію. За Януковича переговори продовжилися; у грудні 2011 року оголосили про їх завершення, а у 2012 році відбулося парафування. www.kmu.gov.ua

Отже, 21 листопада було зупинено підготовку документа, над яким українська держава працювала за різних адміністрацій.

Це пояснює суспільне значення рішення: воно стосувалося результату багаторічної політики, а не лише особистої дипломатичної ініціативи Януковича.

3. Як уряд пояснював своє рішення

22 листопада 2013 року Азаров виступив у Верховній Раді. Текст виступу опублікував «Урядовий кур’єр».

Прем’єр назвав рішення вимушеним економічною ситуацією та тактичним. Він заперечував зміну стратегічного напряму, закріпленого законом.

Серед аргументів Азаров називав:

• спад виробництва;
• скорочення експорту;
• ризик погіршення торгівлі з Росією та країнами Митного союзу;
• недостатність, на його думку, компенсацій можливих втрат;
• умови кредитування Міжнародного валютного фонду. Урядовий кур’єр

Це аргументація самого уряду. Її наведення не означає автоматичного підтвердження всіх економічних оцінок або висновку, що іншого рішення не існувало.

Водночас заява Азарова має важливе правове значення для аналізу: навіть уряд публічно визнавав, що законодавчо визначений європейський напрям залишався чинним.

4. Чому російський чинник не можна прибрати з пояснення

У преамбулі розпорядження уряд посилався, зокрема, на потребу відновлення виробництва та торговельно-економічних відносин із Росією й іншими державами СНД. Таке обґрунтування містить текст розпорядження. zakon.rada.gov.ua

Російський тиск був зафіксований ще до цього рішення.

12 вересня 2013 року Європарламент ухвалив резолюцію, у якій засудив тиск на держави Східного партнерства, включно з обмеженнями українського експорту, спрямований на відмову від угод із ЄС на користь Митного союзу. eur-lex.europa.eu

Таким чином, економічні труднощі та зовнішній тиск не були взаємовиключними поясненнями. Загроза торговельних втрат могла бути саме інструментом впливу на політичне рішення.

Резолюція Європарламенту є документальною оцінкою цієї ситуації, а не судовим вироком щодо всіх мотивів українського керівництва.

5. Чи мав Янукович право не підписувати асоціацію

Не існувало автоматичного правила, за яким закон про європейський курс зобов’язував президента підписати будь-який текст угоди в конкретний день.

Президент керував зовнішньополітичною діяльністю, вів переговори та укладав міжнародні договори. Підписання конкретного договору залишалося окремим рішенням у межах установленої процедури. zakon.rada.gov.ua

Але з цього не випливає, що президент міг довільно змінювати засади зовнішньої політики.

Закон № 2411-VI передбачав інтеграцію України до європейського політичного, економічного й правового простору з метою набуття членства в ЄС. Урядове розпорядження не могло скасувати або переписати цю законодавчу норму. www.president.gov.ua

Тому потрібно розрізняти:

6. Чого розпорядження не встановлювало

Рішення 21 листопада не було актом вступу України до Митного союзу. Його не слід описувати як уже завершене юридичне приєднання до іншого об’єднання.

Водночас перед ним лунали заяви про можливість такого зближення. Янукович говорив про окремі правила ТС, а Азаров у жовтні допускав майбутній вступ через референдум. ukurier.gov.ua fakty.com.ua

Саме поєднання цих заяв із зупиненням підготовки до асоціації створювало підстави вимагати від влади чіткої відповіді про подальший напрям.

Політичне занепокоєння щодо зміни курсу і юридично завершений вступ до ТС були різними речами. Для точного викладу їх не потрібно змішувати.

7. Правомірність рішення можна було оскаржувати

Розпорядження уряду не було вилучене із судового контролю.

Тогочасні повідомлення свідчать, що 22 листопада 2013 року Європейська партія України звернулася до адміністративного суду з вимогою визнати його незаконним і нечинним. Новини на Gazeta.ua

Факт подання позову не дорівнює задоволенню вимог. Без перевірки відповідного судового рішення не можна стверджувати, що суд остаточно встановив незаконність розпорядження.

Але й відсутність наведеного судового рішення не доводить бездоганності всіх дій влади. Чинність акта, його юридична оцінка та політична відповідальність за наслідки є окремими питаннями.

8. Чому громадяни мали право протестувати

Право на мирні зібрання гарантувала стаття 39 Конституції.

Громадяни могли вимагати продовження підготовки до асоціації, пояснень уряду або зміни його рішення. Для цього не потрібно було спочатку виграти адміністративну справу. zakon.rada.gov.ua

Мирний протест проти рішення влади не є сам собою спробою незаконного захоплення влади. А статус законно обраного президента не робить його політику недоступною для суспільної критики.

Хронологія

Наша позиція

21 листопада уряд зупинив підготовку до асоціації, але не скасував законодавчого європейського курсу. Посилання на президентські повноваження не усуває питання відповідності політики чинним законам і не позбавляє громадян права на протест.

Це рішення потрібно оцінювати в контексті багаторічної підготовки угоди, попередніх заяв про Митний союз і документованого російського тиску.

Першоджерела

1. Розпорядження КМУ № 905-р від 21 листопада 2013 року «Питання укладання Угоди про асоціацію…».
2. Кабінет Міністрів України: історія Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
3. Закон України № 2411-VI «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», 1 липня 2010 року.
4. Резолюція Європарламенту від 12 вересня 2013 року про тиск Росії на країни Східного партнерства, P7_TA(2013)0383.
5. Конституція України.

Публікації, матеріали та інші джерела

1. Верховна Рада: Комітет з питань європейської інтеграції обговорив проєкт постанови № 4299, 27 лютого 2014 року.
2. Факти ICTV: «Азаров зупинив підготовку до Асоціації з ЄС», 21 листопада 2013 року.
3. Урядовий кур’єр: виступ Азарова у Верховній Раді 22 листопада 2013 року «Рішення носить тактичний характер».
4. Урядовий кур’єр: «З Митним союзом потрібно взаємодіяти», 7 грудня 2012 року.
5. Факти ICTV: «Азаров: В Митний союз можна і після Асоціації з ЄС», 5 жовтня 2013 року.
6. Gazeta.ua: «Катеринчук спробує через суд скасувати антиєвропейську постанову Кабміну», 22 листопада 2013 року.