Початок протестів (21 листопада 2013 року)

Дата події: вечір 21 листопада – ніч на 22 листопада 2013 року.
Місце: майдан Незалежності, Київ.
Ключові учасники: громадяни, журналісти, громадські активісти, представники опозиції.
Безпосередній привід: рішення уряду зупинити підготовку до укладення Угоди про асоціацію з ЄС.

Російська теза: Євромайдан від початку був операцією із захоплення влади. Людей вивели за наказом опозиції та іноземних організаторів, використавши євроінтеграцію як прикриття.

1. Рішення уряду передувало виходу людей

Удень 21 листопада 2013 року було оприлюднено розпорядження Кабінету Міністрів № 905-р про зупинення підготовки до укладення асоціації.

Увечері почали збиратися противники цього рішення. Отже, між урядовою дією та першою демонстрацією існував безпосередній часовий і змістовий зв’язок: громадяни виходили висловити незгоду із зупиненням підготовки. Музей Революції Гідності

Для них європейський напрям не був новою програмою: переговори про майбутню асоціацію тривали з 2007 року, а законодавчі та стратегічні рішення щодо інтеграції існували ще раніше.

2. Заклик Найєма був важливим, але не єдиним початком

Мустафа Найєм став одним із найвідоміших учасників початкової мобілізації через Facebook. Його заклик допоміг зібрати людей у визначеному місці.

Однак початок протесту не варто зводити до одного допису. За хронологією Музею Революції Гідності, журналістка Інна Неродик та її подруга Ольга Іжик вийшли на площу раніше; до них долучилися інші журналісти.

Музей датує перший допис Найєма із запитанням про готовність вийти на Майдан 19:55, а початок масового зібрання близько 22:00. Музей Революції Гідності

Це свідчить про кілька паралельних громадянських ініціатив. Люди почали реагувати на рішення влади до появи розвиненої організаційної структури протесту.

3. Що відбувалося першого вечора

«Українська правда» опублікувала репортаж 22 листопада о 00:16, тобто безпосередньо під час події.

За повідомленням кореспондента:

• громадяни збиралися через рішення про зупинення підготовки асоціації;
• самоорганізація відбувалася через соціальні мережі;
• людей закликали брати теплий одяг, їжу та парасольки;
• у центрі перебували автобуси із силовиками.

Видання також повідомило про блокування правоохоронцями автомобіля зі звуковою технікою та його подальший проїзд до Майдану після втручання присутніх. Українська правда

Чисельність потрібно подавати як оцінку на конкретний момент. Близько 1500 людей о 00:15 не є точним підрахунком усіх, хто відвідав площу протягом вечора.

4. Політики долучилися до громадянського зібрання

Тогочасний репортаж зафіксував присутність Арсенія Яценюка, Віталія Кличка, Олега Тягнибока та Юрія Луценка. Українська правда

Тому називати перший вечір повністю відокремленим від партійної політики було б неправильно. Але так само неправильно робити протилежний висновок: що кожен присутній був виконавцем партійного наказу.

Участь політичних лідерів і громадянська самоорганізація можуть існувати одночасно. Сам факт їхньої присутності не доводить ні примусу учасників, ні зовнішнього керування протестом.

5. Якою була початкова вимога

Музей Революції Гідності визначає головною метою початкового протесту підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Радіо Свобода також описує першу акцію як виступ під українськими та європейськими прапорами проти рішення керівництва держави. Музей Революції Гідності Радіо Свобода

Не потрібно приписувати всім учасникам однакові погляди чи виключати окремі радикальні висловлювання. Проте об’єднавчий зміст першого зібрання був пов’язаний із європейським курсом, а не зі створенням нового органу влади.

Вимоги, масштаби та організація протестів надалі змінювалися. Їх потрібно розглядати за відповідними датами.

6. Чи був мирний протест законним способом незгоди

Стаття 39 Конституції гарантувала громадянам право збиратися мирно, без зброї, проводити мітинги й демонстрації, завчасно сповіщаючи відповідні органи.

Конституція передбачала повідомлення, а не загальну вимогу отримувати політичний дозвіл влади на незгоду. Обмеження реалізації права могли встановлюватися судом за визначених законом підстав. zakon.rada.gov.ua

Ця норма не вирішує наперед усіх можливих спорів щодо конкретних дій. Але мирна вимога змінити урядове рішення сама собою не була злочином.

Так само громадянам не потрібно було спочатку домогтися скасування розпорядження № 905-р у суді. Судове оскарження і публічний протест були різними способами реагування.

7. Що означали судові обмеження щодо наметів

Музейна хронологія повідомляє про рішення суду від 21 листопада за позовом КМДА до трьох громадських організацій, які планували заходи до 9-ї річниці Помаранчевої революції.

За цим викладом, рішення стосувалося встановлення наметів, кіосків, навісів та інших відповідних конструкцій на визначених центральних площах і вулицях із 22 листопада до 7 січня. Музей Революції Гідності

Його не можна переказувати як загальну заборону будь-яких протестів або перебування людей на Майдані ввечері 21 листопада. Для детальної оцінки меж дії потрібний повний текст судового акта; музейний виклад не замінює його.

Хронологія першого зібрання

Наша позиція

Початок Євромайдану був громадянським протестом проти конкретного рішення уряду. Його публічні заклики, перші учасники, вимоги та перебіг зафіксовані тогочасними журналістами.

Присутність опозиційних політиків не скасовувала самостійної участі громадян. А подальші події не можна використовувати для автоматичного оголошення першого мирного зібрання незаконним.

Першоджерела

1. Розпорядження КМУ № 905-р від 21 листопада 2013 року «Питання укладання Угоди про асоціацію…».
2. Конституція України.

Публікації, матеріали та інші джерела

1. Українська правда: «На Майдан прийшло близько 1500 обурених зупинкою євроінтеграції», 22 листопада 2013 року, 00:16.
2. Музей Революції Гідності: «Календар Майдану. Четвер 21 листопада 2013 року».
3. Радіо Свобода: «Від Євромайдану до розстрілу Небесної сотні» — Революція гідності через об’єктиви стрімерів.