Верховна Рада провела «нелегітимний імпічмент»
Неправда. Постанова № 757-VII не була імпічментом: вона констатувала самоусунення Януковича та призначила вибори на 25 травня 2014 року.
Рішення Верховної Ради не мали юридичної сили
Неправда. За рішенням КСУ № 8-зп акти мають юридичну силу, доки їх не визнано неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
Турчинов проголосив себе президентом
Неправда. Виконання обов'язків президента поклала на нього постанова № 764-VII з посиланням на статтю 112 Конституції.
Відсутність самоусунення в статті 108 доводить переворот
Перекручення. Це питання конституційної процедури, а не доказ захоплення влади, яке за статтею 109 Кримінального кодексу потребує конкретних дій і мети.
Вибори 25 травня 2014 року були нелегітимними
Неправда. Вибори пройшли за Законом № 879-VII, КСУ підтвердив п'ятирічний строк мандата, а ОБСЄ/БДІПЛ оцінила вибори як справжні.
Матеріал
Чому рішення Верховної Ради в лютому 2014 року не доводять державного перевороту
Російська теза: в Україні нібито відбувся державний переворот, бо Януковича не усунули через імпічмент. Звідси роблять висновок, що рішення Верховної Ради не мали юридичної сили, Турчинов незаконно виконував обов'язки президента, а вибори травня 2014 року були неправомірними.
Вердикт: маніпуляція. Ця конструкція тримається на підміні: відсутність імпічменту видають за достатній доказ захоплення державної влади, а політичне заперечення проти парламентських рішень прирівнюють до їх юридичного скасування.
1. Конституційна історія не почалася з від'їзду Януковича
8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила конституційну реформу (Закон № 2222-IV), яка посилила роль парламенту у формуванні уряду. Основна частина реформи набрала чинності 1 січня 2006 року. У зміненій моделі тимчасове виконання президентських обов'язків покладалося на голову Верховної Ради.
Янукович був обраний президентом у 2010 році саме за цієї моделі. Уже після його обрання Конституційний Суд рішенням № 20-рп/2010 від 30 вересня 2010 року постановив:
«1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV у зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття.»
Наслідком стало повернення до моделі із ширшими президентськими повноваженнями. Тому повернення до конституційних положень 2004 року мало конкретну передісторію: парламент обґрунтовував його відновленням балансу, який існував до рішення 2010 року. Відновлення попереднього розподілу повноважень не можна без додаткових доказів описувати як знищення конституційного ладу.
2. Янукович сам погодився на зміну моделі влади та дострокові вибори
21 лютого 2014 року Янукович і лідери опозиції за участі міністрів закордонних справ Німеччини й Польщі та представника МЗС Франції підписали Угоду про врегулювання кризи. Вона передбачала, що протягом 48 годин:
«буде прийнято, підписано і оприлюднено спеціальний закон, який відновить дію Конституції України 2004 року»
Сторони заявляли намір:
«сформувати уряд національної єдності протягом 10 днів після цього»
Конституційна реформа мала завершитися у вересні 2014 року, а президентські вибори — відбутися після ухвалення нової Конституції:
«але не пізніше грудня 2014 року»
Отже, сама ідея дострокових виборів і повернення до попередньої моделі влади була погодженою частиною виходу з кризи. Це не означає, що Янукович заздалегідь схвалив кожне наступне рішення парламенту. Але твердження, нібито дострокові вибори принципово суперечили будь-яким домовленостям із ним, документам не відповідає.
3. Верховна Рада зберігала власний демократичний мандат
Президентські вибори не скасовують парламентських. Янукович не був єдиним носієм виборчої легітимності в державі. Верховна Рада VII скликання отримала повноваження на виборах 2012 року, і саме цей парламент ухвалював рішення в лютому 2014 року. Постанова № 750-VII від 22 лютого прямо це фіксувала:
«3. Верховна Рада України сьомого скликання, обрана на чергових виборах 28 жовтня 2012 року, здійснює повноваження, передбачені положеннями Конституції України»
Протестувальники не замінили Верховну Раду новим органом, депутати не отримували повноважень від Майдану. Зміна парламентського керівництва відбулася голосуванням депутатів: 22 лютого головою Верховної Ради обрали Олександра Турчинова.
Тому Верховну Раду не можна представляти як сторонню групу, яка раптом привласнила державні функції. Вона вже була конституційним органом державної влади. Правомірність конкретного її рішення потрібно розглядати окремо від питання про повноважність самого парламенту.
4. Презумпція конституційності: акт не потребує попереднього судового дозволу
В українському правопорядку державний акт не мусить спочатку отримати рішення Конституційного Суду, щоб мати юридичну силу. У рішенні № 8-зп від 24 грудня 1997 року Суд, посилаючись на частину другу статті 152 Конституції, пояснив:
«За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.»
Отже, вимога показати окреме рішення КСУ, яке заздалегідь дозволяло Верховній Раді ухвалити постанову, перевертає порядок конституційного контролю. Відсутність спеціального судового підтвердження не дорівнює відсутності юридичної сили.
Презумпція спростовна: судовий захист від неконституційних актів залишається можливим. Але політична заява опонента не має сили рішення органу конституційного контролю. Не можна просто оголосити акти юридично неіснуючими, а потім будувати на цьому всю версію про переворот.
5. Постанова від 22 лютого: констатація самоусунення та призначення виборів
Постанова № 757-VII не містила рішення про усунення Януковича в порядку імпічменту. Її пункт 1:
«1. Встановити, що Президент України В. Янукович у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує свої обов'язки.»
Пункт 2:
«2. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 85 Конституції України призначити позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 року.»
У преамбулі парламент послався на загрозу «керованості держави, територіальній цілісності і суверенітету України, масовому порушенню прав і свобод громадян» та на «обставини крайньої необхідності».
Тому заперечення, що для імпічменту не вистачило голосів, не описує зміст ухваленого документа: імпічментом ця постанова не була. Водночас вона мала юридичні наслідки — парламент установив обставину, на яку спирався подальший перехід, і призначив вибори.
Захист української позиції полягає в точному поясненні цього рішення, а не в перейменуванні його на імпічмент.
6. Що означає підтримка 328 депутатів
За постанову проголосували 328 народних депутатів — понад дві третини конституційного складу парламенту. Голосування було поіменним, його запис оприлюднено на сайті Верховної Ради.
Це підтверджує широку підтримку рішення, але головний аргумент не зводиться до кількості голосів. Важливе поєднання обставин: рішення ухвалив чинний представницький орган, голосування було публічним, а його результатом стало призначення народних виборів.
328 голосів не замінюють спеціальної процедури імпічменту, для якої потрібно не менше трьох четвертих конституційного складу (338). Але відсутність 338 голосів не скасовує факту ухвалення іншого за змістом парламентського акта.
7. Турчинов отримав президентські обов'язки окремим рішенням 23 лютого
22 лютого Турчинова обрали головою Верховної Ради. Наступного дня парламент ухвалив постанову № 764-VII:
«1. Покласти на Голову Верховної Ради України Турчинова Олександра Валентиновича виконання ним обов'язків Президента України згідно із статтею 112 Конституції України.»
Постанова набрала чинності з моменту ухвалення. Послідовність така:
- парламент обрав свого голову;
- окремим актом поклав на нього тимчасове виконання президентських обов'язків;
- дату президентських виборів уже було визначено.
Отже, твердження, що Турчинов просто проголосив себе президентом, суперечить документам. Він виконував обов'язки в межах конструкції тимчасового заміщення, передбаченої статтею 112 Конституції:
«У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України.»
Та сама стаття обмежувала повноваження виконувача обов'язків.
8. Держава мала забезпечити безперервність управління
Конституційні інститути існують для виконання державних функцій. Їхня робота не може залежати лише від бажання однієї посадової особи підтримувати зв'язок з іншими органами влади.
Позиція Верховної Ради полягала в тому, що Янукович фактично припинив виконувати президентські обов'язки, створивши небезпеку для управління державою. Саме це зазначено в постановах про самоусунення та покладення обов'язків.
Парламент реагував на порушення роботи президентського інституту через збереження управління та організацію виборів. Посилання на крайню необхідність пояснює винятковий характер рішення. Воно не означає необмежених повноважень Верховної Ради, але й не дозволяє оцінювати її дії так, наче йшлося про звичайну політичну незгоду з президентом у нормально працюючій системі.
9. Чому стаття 108 не є доказом державного перевороту
Стаття 108 Конституції визначала підстави дострокового припинення повноважень президента:
«Повноваження Президента України припиняються достроково у разі: 1) відставки; 2) неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерті.»
Самоусунення серед них прямо не назване. Це головне текстуальне заперечення проти застосованого механізму, і його не слід замовчувати. Однак його правовий зміст обмежений питанням відповідності конкретної конструкції конституційним нормам.
Для висновку про злочин захоплення державної влади потрібне інше обґрунтування. Стаття 109 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за:
«Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій»
Вона не ототожнює кожну конституційну суперечність із захопленням влади. Тому перехід від «самоусунення немає в переліку» до «державний переворот доведено» необґрунтований. Навіть якби суд установив порушення певної процедури, визнання акта неконституційним і встановлення кримінального захоплення влади мають різний предмет.
Конституційна критика не замінює доказування злочину.
10. Закон прямо пов'язав позачергові вибори з постановою Верховної Ради
13 березня 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон № 879-VII, який змінив частину третю статті 15 Закону «Про вибори Президента України». Остаточна редакція норми за порівняльною таблицею:
«3. Позачергові вибори Президента України проводяться у зв'язку з прийняттям відповідної постанови Верховної Ради України»
У тій самій таблиці видно, що пропозиції пов'язати позачергові вибори з достроковим припиненням повноважень президента відхилили. Закон набрав чинності 21 березня 2014 року — до дня голосування.
Отже, травневі вибори проводилися за законодавством, яке прямо передбачало таку конструкцію. Березнева поправка не змінювала Конституцію і не діяла 22 лютого, але врегулювала правову основу проведення позачергових виборів у виборчому законі.
11. КСУ розглядав позачергове президентство в межах конституційного порядку
15 травня 2014 року Конституційний Суд ухвалив рішення № 5-рп/2014. За його повідомленням:
«Президент України обирається громадянами України на позачергових, як і на чергових, виборах строком на п'ять років.»
Суд також пояснив, що положення про чергові вибори в останню неділю березня п'ятого року повноважень:
«не поширюються на правовідносини щодо позачергових виборів глави держави.»
Рішення не перевіряло постанову про самоусунення. Але воно суперечить спрощеному зображенню наступних виборів як процесу, якого взагалі не існувало в українському конституційному правопорядку.
12. Вибори дали новому президенту власний народний мандат
За даними ЦВК:
«Виборчий процес відповідних виборів розпочався 25 лютого 2014 року.»
25 травня громадяни України обрали президента, а 7 червня новообраний президент склав присягу у Верховній Раді. Тимчасове виконання обов'язків не перетворилося на безстрокове правління.
Остаточний звіт місії ОБСЄ/БДІПЛ зазначає, що вибори:
«was characterized by high voter turnout and the clear resolve of the authorities to hold what was a genuine election largely in line with international commitments and with a respect for fundamental freedoms in the vast majority of the country.»
Тобто: «відзначалися високою явкою та чіткою рішучістю влади провести справжні вибори, які загалом відповідали міжнародним зобов'язанням і відбулися з повагою до основоположних свобод на переважній більшості території країни». Звіт додає, що це вдалося попри ворожу безпекову ситуацію у двох східних регіонах.
Отже, версія про переворот повинна пояснити не лише події 22–23 лютого, а й те, чому вона заперечує окреме народне волевиявлення та юридично оформлений результат виборів. Саме по собі повторення слова «переворот» цього завдання не виконує.
13. Хронологія
| Дата | Подія | Правове значення |
|---|---|---|
| 8 грудня 2004 року | Ухвалення Закону № 2222-IV | Перерозподіл повноважень між президентом, парламентом та урядом |
| 1 січня 2006 року | Набрання чинності основною частиною реформи | Початок роботи зміненої конституційної моделі |
| 30 вересня 2010 року | Рішення КСУ № 20-рп/2010 | Визнання Закону № 2222-IV неконституційним через порушення процедури |
| 21 лютого 2014 року | Угода між Януковичем та опозицією | Погодження повернення до Конституції 2004 року та дострокових виборів |
| 21 лютого 2014 року | Ухвалення Закону № 742-VII | Законодавче рішення про відновлення дії окремих положень Конституції |
| 22 лютого 2014 року | Обрання Турчинова головою ВР | Зміна парламентського керівництва голосуванням депутатів |
| 22 лютого 2014 року | Постанова № 750-VII | Визнання чинними положень Конституції в редакції 2004 року до набрання чинності Законом № 742-VII |
| 22 лютого 2014 року | Постанова № 757-VII | Констатація самоусунення Януковича та призначення виборів на 25 травня |
| 23 лютого 2014 року | Постанова № 764-VII | Покладення виконання обов'язків президента на голову ВР за статтею 112 Конституції |
| 25 лютого 2014 року | Початок виборчого процесу | Організація позачергових президентських виборів |
| 2 березня 2014 року | Набрання чинності Законом № 742-VII | Припинення дії тимчасової постанови № 750-VII відповідно до її пункту 7 |
| 13 березня 2014 року | Ухвалення Закону № 879-VII | Нова редакція підстави позачергових виборів |
| 21 березня 2014 року | Набрання чинності Законом № 879-VII | Застосування оновленого виборчого регулювання |
| 15 травня 2014 року | Рішення КСУ № 5-рп/2014 | Повний п'ятирічний строк президента, обраного на позачергових виборах |
| 25 травня 2014 року | Президентські вибори | Обрання президента народним голосуванням |
| 7 червня 2014 року | Присяга новообраного президента | Завершення тимчасового виконання обов'язків |
14. Висновок
Українську правову позицію не потрібно будувати на твердженні, що в державному кризовому переході не могло бути жодної процедурної суперечності. Її основа значно міцніша.
Верховна Рада зберігала власний демократичний мандат. Вона констатувала самоусунення Януковича, призначила вибори та окремою постановою поклала тимчасове виконання президентських обов'язків на свого голову. Ухвалені акти мали юридичну силу; політичне заперечення не замінювало передбаченого правом конституційного контролю.
Виборче законодавство прямо пов'язало проведення позачергових виборів із постановою парламенту. Конституційний Суд визначив повний строк майбутнього президентського мандата. Громадяни обрали нового президента, а міжнародні спостерігачі оцінили вибори як справжні.
Відсутність імпічменту не є доказом державного перевороту. Для такого звинувачення потрібно встановити захоплення державної влади, а не просто назвати спірне парламентське рішення незаконним. Конституційна суперечність, юридична сила акта та склад злочину — різні питання. Російська теза змішує їх, щоб підмінити докази політичним ярликом.
15. Першоджерела
- Закон № 2222-IV про внесення змін до Конституції України, 8 грудня 2004 року.
- Рішення КСУ № 20-рп/2010. Скасування конституційної реформи 2004 року.
- Угода про врегулювання кризи в Україні, 21 лютого 2014 року. Текст на сайті Житомирської ОДА.
- Закон № 742-VII. Відновлення дії окремих положень Конституції.
- Постанова № 750-VII. Повноваження Верховної Ради VII скликання.
- Постанова № 757-VII. Самоусунення Януковича та призначення виборів.
- Поіменне голосування 22 лютого 2014 року.
- «Інтерфакс-Україна», 26 лютого 2014 року. 328 голосів за постанову № 757-VII.
- Постанова № 764-VII. Покладення обов'язків президента на Турчинова.
- Конституція України. Статті 108 і 112.
- Рішення КСУ № 8-зп від 24 грудня 1997 року. Презумпція конституційності.
- Кримінальний кодекс України. Стаття 109.
- Закон № 879-VII. Зміни до виборчого законодавства.
- Порівняльна таблиця до змін у Законі «Про вибори Президента України». Остаточна редакція частини третьої статті 15.
- Рішення КСУ № 5-рп/2014. П'ятирічний строк президента, обраного на позачергових виборах.
- ЦВК — інформаційно-аналітичне видання «Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року».
- ЦВК — протокол про результати виборів 25 травня 2014 року.
- ОБСЄ/БДІПЛ — остаточний звіт про позачергові президентські вибори 25 травня 2014 року.
Хронологія
Конституційна реформа 2004 року
Верховна Рада ухвалює Закон № 2222-IV про перерозподіл повноважень.
Рішення КСУ № 20-рп/2010
Реформу 2004 року визнано неконституційною; повноваження президента Януковича розширюються.
Угода про врегулювання кризи
Янукович погоджується на повернення до Конституції 2004 року та вибори не пізніше грудня 2014 року.
Постанова № 757-VII
328 депутатів констатують самоусунення Януковича та призначають вибори на 25 травня.
Постанова № 764-VII
Виконання обов'язків президента покладено на голову Верховної Ради Олександра Турчинова.
Закон № 879-VII
Позачергові вибори пов'язано з прийняттям постанови Верховної Ради; закон набирає чинності 21 березня.
Рішення КСУ № 5-рп/2014
Президент, обраний на позачергових виборах, отримує п'ятирічний строк.
Позачергові президентські вибори
Громадяни обирають нового президента; ОБСЄ/БДІПЛ оцінює вибори як справжні.
Присяга новообраного президента
Тимчасове виконання обов'язків президента завершується.